- небесне світило
- небе́сное свети́ло
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
світило — а, с. 1) Небесне тіло, яке випромінює світло. •• Де/нне світи/ло сонце. Нічне/ світи/ло місяць 2) чого, яке, перен. Людина, що прославилася в якій небудь сфері діяльності; знаменитість. 3) діал. Церковна свічка … Український тлумачний словник
світило — 1 іменник середнього роду небесне тіло світило 2 іменник середнього роду, істота знаменитість … Орфографічний словник української мови
сонце — я, с. 1) Центральне небесне світило Сонячної системи, що має форму гігантської розжареної кулі, яка випромінює світло й тепло. •• До [світ] со/нця дуже рано, до настання дня. За со/нцем у напрямку руху сонця. Мі/сце під со/нцем місце, призначення … Український тлумачний словник
світач — 1 іменник чоловічого роду небесне світило рідко світач 2 іменник чоловічого роду, істота про славетну людину рідко … Орфографічний словник української мови